Головна Про нас

ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА БІОЛОГІЧНА ФАБРИКА

Указом Катерини ІІ у 1778 році було засновано місто Херсон і почалося заселення та освоєння придніпровських територій.

Безкрайні степи стали місцем бурхливого розвитку землеробства та тваринництва. Але часті епізотії чуми та сибірки наносили великі збитки скотарству.

У 1891 році Херсонське Губернське земство вирішило організувати у м.Херсоні спеціальну бактеріологічну лабораторію, головним завданням якої було виготовлення сибіркової вакцини.

Восени 1892 року в Херсоні почала функціонувати перша в Росії земська ветеринарно-бактеріологічна лабораторія.

Першим завідуючим був ветеринарний лікар А.А.Ніцкевич.

Далі вказані основні етапи розвитку ветеринарної медицини Херсонщіни у довоєнний період:

1903 рік збудоване приміщення Херсонської лабораторії. (Збереглось до наших днів).

1918 рік в Херсоні організовано першій склад ветепрператів та інструментарію.

1919 рік в Херсоні створена протичумна станція.

1924 рік Херсонська ветлабораторія реогранізована в бактеріологічний інститут.

1931 рік на базі бакінституту організована зональна міжрайонна ветбаклабораторія та Херсонська бактеріологічна фабрика № 13.

У Херсонській губернії працювали ветлікарями, такі видатні вчені як:

  • професор Міхін, який був першим ректором Московського ветеринарного інституту, автором першого в СРСР підручника «Курс приватної мікробіологи для ветлікарів і студентів». Він відкрив збудника лептоспірозу, розробив методику виготовлення вакцини проти паратифу телят;
  • Скороходько А.І. — працював дільничним ветлікарем. Згодом — професор, доктор наук, ректор Київського ветінституту;
  • професори Агалі, Скадовський, Боровський, магістри ветеринарних наук — Фіш, Шалашніков та багато інших.

Епохальні відкриття ХІХ сторіччя в біології зумовили виникнення абсолютно нового напрямку в науці — імунології і новій галузі виробництва — біологічної промисловості.

Масовий характер заразливих захворювань людей і тварин потребував переходу від обмеженого виготовлення біологічних препаратів до їх промислового виробництва.

Важко було боротися з численними труднощами на цьому шляху: це і постійна відсутність необхідних грошових коштів, і рутинність чиновників, і недолік підготовлених кадрів, і несприятливі соціальні умови.

Йшли роки, змінювалась епізоотична ситуація, змінювався соціальний устрій. Життя пред'являло все нові вимоги до створення і виробництва біопрепаратів. Вчені розробляли нові препарати і вдосконалювати ті, що вже випускались.

Херсонська державна біофабрика найстаріша на Україні, внесла свій істотний внесок в розвиток вітчизняної біопромисловості.

Біофабрика сьогодні це міцне, сучасне, добре оснащене біологічне підприємство.

Завдяки наполегливій роботі по вдосконаленню технологічних процесів, постійному підвищенню рівня знань і уміння працівників, біологічна фабрика міцно зайняла одне з перших місць в ситемі біопромисловості України по об'єму і якості випускаємої продукції.

Підтвердженням цьому є те, що біофабрика протягом останніх років виграє тендерні торги на постачання твариництву і птахівництву України засобів захисту тварин.

Крім того, Херсонська біофабрика має великий потенціал і можливості виробництва біопрепаратів і дуже сумно і неправильно, якщо в сьогоднішніх важких умовах ці можливості залишаться нереалізованими.

 

Сьогодні Херсонська біологічна фабрика виготовляє 12 профілактичних препаратів в тому числі проти сказу, сибірки, класичної чуми виней, віспи птиці, геморогічної хвороби кролів; лікувальних — 4, діагностикумів — 4.

Також ведеться робота по освоєнню нових препаратів проти сибірки тварин. Є напрацьовані матеріали з засобів захисту рослин.

 

Становлення біофабрики її досягнення, вихід у число флагманів вітчизняної біопромисловості було б неможливо без сумлінної праці наших ветеранів війни і праці, які працювали і працюють сьогодні на біофабриці.

Особливу повагу слід віддати керівникам біофабрики, які очолювали біофабрику, це:

Симонов Георгій Федорович директор біофабрики з 1945 по 1966 рік. За бездоганну працю він був нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Знак Пошани, багатьма медалями. Під його керівництвом було завершене післявоєнне відновлення біофабрики.

Гетта Георгій Антонович, директор фабрики з 1966 по 1971 рік.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Вітчизняної війни, Червоної Зірки, десятьма медалями. За його безпосередній участі була почата в 1967 році генеральна реконструкція біофабрики.

Остренський Євген Семенович, директор біофабрики з 1971 по 1684 рік.

Учасник Великої Вітчизняної війни у складі 1-го Українського фронту.

За ратні і трудові подвиги нагороджений орденами Вітчизняної війни, Знак Пошани, 8-ю медалями. Лауреат Госпремії УССР в області науки і техніки, «Заслужений працівник сільського господарства України».

Під його керівництвом була завершена реконструкція фабрики і введений в експлуатацію головний виробничий корпус.

Беспалов Леонід Яковльович директор біофабрики з 1984 по 1991 рік.

Під його керівництвом і особистій участі уперше в системі Главбіопрома осовоєно виробництво вакцини проти хвороби Марека кур.

Яковлєв Юрій Сергійович директор біофабрики з 1991 по 2011 рік.

Заслужений працівник ветеринарної медицини України, який нагороджений срібною медаллю виставки Досягнень народного господарства СРСР, маючий авторські свідоцтва на розробку нових біопрепаратів, який у важкі часи перебудови та становлення вітчизняної біопромисловості спромігся зберегти підприємство, що дозволило невеликому колективу не тільки пережити важкі дні становлення України як держави, а і зберегти виробництво, проводити технічне переобладнання, впровадити в виробництво нові біологічні препарати, необхідні тваринництву.

З 2012 року Херсонське державне підприємство – біологічна фабрика очолює Кошельник Василь Гаврилович, який завдяки своєму професіоналізму та працелюбності забезпечує бесперебійну роботу підприємства.

 

Сьогодні біологічна фабрика виготовляє 18 найменувань ветеринарних препаратів. Також виконує замовлення приватних підприємств при виготовленні засобів захисту рослин.

Завдяки практичній співпраці з ведучими науковими закладами України, такими як:

— ДНКІБШМ;

— інститут ветеринарної медицини УААН;

— інститут експериментальної та клінічної ветмедицини;

— Харківська зооветеринарна академія

дало змогу впровадити новітні технології виробництва ветеринарних препаратів, якість яких гарантована. Запроваджені інновації забезпечують постійний попит та довіру у споживачів.